А сотню вже зустріли небеса...
20 – 22 лютого 2018
«Алея Небесної Сотні»
Н.Кияк, 06.07.2016р.
Спускаюсь вниз по Інститутській і серце болісно щемить,
Нагадує про дні криваві кожна хвилина, кожна мить.
Чиїсь батьки, чиїсь сини життя так запросто віддали,
Що не повернуться живими, не думали і не гадали.
А куля снайперська летіла у облюбовану мішень,
Вона нікого не жаліла у той, такий звичайний день.
Спускаюсь вниз по Інститутській і серце знову біль стискає,
Бо з фотографій чиїсь очі, немовби кажуть «Помираю…»
Там тихо свічки догорають, там стільки квітів біля Вас,
Вони, неначе промовляють «Нам соромно. Пробачте нас.
Ви лежите в сирій землі, а не змінилося нічого,
І далі плачуть матері, і люди гинуть… Заради чого?»
Спускаюсь вниз по Інститутській і серце болісно щемить,
Чому і досі в Україні на сході ще війна гримить?
Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
За ту біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра і свободи...
А мене за це ворог безжалісно вбив.
За
ініціативи Учнівської ради училища, під керівництвом заступника директора з
навчально-виховної роботи Євгенія Кучерявого, відбулася година-реквієм
«Помолися за мене, рідненька, бо тепер я у Бога у сотні». Захід, приурочений
роковинам розстрілу мирних українців на Євромайдані у січні-лютому 2014 року,
має на меті вшанувати відвагу, силу духу і стійкість громадян, які за свої
переконання заплатили найвищу ціну – життя. Захищаючи ідеали демократії,
відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України, на Майдані
з’явилася найголовніша, найвпливовіша сотня – Небесна.
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
Нагадаємо, що відповідно до Указу Президента України «Про вшанування
подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної
Сотні», щорічно, 20 лютого, відзначатиметься День Героїв Небесної Сотні